Ранок червневий перетікає в спеку.
Пальмове віття перший вкриває сум.
Де він тепер, Божий Син, так далеко
В хмарі піднесений у голубінь ясну.
Сина Свого Батько над все підвищив.
Ангельський спів нині з нових пісень.
А на Землі, в місті з Череповищем,
Учні в і'мя Ісуса почали день.
... вулиці міста хвилями котять свято
П'ятидесятниці. Часом спитає хтось
- Де ж Той, Хто люд тут зціляв? - Розп'ятий...
- Як то?!! Чи ж то не Він – Мессія Христос?!
...Ревна молитва гамором міста не збита.
Третя година, швидко збігає час.
Той, Хто народжений перше закладин світу,
Він обіцяв, що не залишить нас!
Шумом незвичним стишені враз Юдеї.
Що то за диво, не зрозуміти їм –
Полум’я біле, ніби пелюстки лілеї
Ніби на поклик молитви, злинуло в дім.
Злинуло з миром. З миром такої сили,
Що потряслась безодня людських гріхів.
Мов різних сотні. Та всі, як один, зрозуміли
Що через учнів до них в той день Бог говорив!
Та "зрозуміти" не завжди значить – "прийняти".
Дві тисячі років збігли, як довгий день.
Знаєш, мій друже, сьогодні – те саме свято.
Ту саму розмову з Тобою Господь веде.
Там, за стіною, місто Тебе гукає.
Місто полонить, ловить у сітку справ.
Батько ж небесний Духом святим єднає
З небом Тебе, тим, де сирітства немає.
Заради Ісуса, який за Тебе страждав.
В Нім Істина вічна, життя по достатку й Дорога.
Мов одіж найкращу Ти силу Господню візьмеш.
І в ім'я Отця, і Сина, і Духа Святого
Пізнаєш Любов, таку, що не має меж!
Людвенко Ирина,
Небесный Иерусалим
Я вечный пиллигрим. Удела этого
Я добивалась столько долгих лет.
И мне ли на ветра сегодня сетовать
Коль парусам без них дороги нет?!
Я странник на земле. Дороги пыльные...
Свой свадебный наряд приподниму,
Чтоб не запачкать. Грешная, бессильная,
Но я оправдана! И я иду к Нему!
"Ибо для меня жизнь - Христос, и смерть - приобретение."
Филипп. 1:21
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чудово. Прекрасна образна мова, гарна нестандартна рима, і багато душевності і світла. Чекаю на ваші нові поезії, особливо українські. Комментарий автора: Дякую Богу, що дає натхнення.
Мои стихи - Надежда Горбатюк Своим стихом я хотела сказать, что дар и плод - разные вещи. Когда-то я услышала проповедь на эту тему.В ней говорилось о том, что если отец подарит сыну-оболтусу на день рождение велосипед, то велосипед не является показателем послушания и покладистости характера сына, а только любви отца.
Смотря за собой, за своим характером, надо быть внимательным, как людям находиться рядом с нами (долготерпеливы ли мы, сострадательны, прощаем ли или же жестки, злы, критичны, придирчивы).
Стих родился как наблюдение за собой...
